У теперішній час війни Росії з Україною вся наша держава переживає нелегкі часи, а Чернівці поки є центром прийому переселенців. Проте як жило наше місто під час Другої світової війни, як боролися буковинці з ворогами та що переживало місто, читайте у матеріалі на chernivtsi-city.com.
У ХХ столітті на Буковині був нелегкий період, влада над краєм переходила з рук в руки, а у світі проходили дві світові війни і зараз край опинився знову на порозі бойових дій.
Буковина до Другої світової війни
Після Першої світової війни у 1918 році Румунія скористалася вигідною обстановкою та зайняла Бессарабію, яка з 1812 року належала Росії і ввела свої війська на Буковину, яка з 1774 року була у складі Австро-Угорщини.
Українці з Буковини пропонували розділити територію, проте Бухарест проігнорував звернення та зайняв усю територію і українську частину також.
СРСР у свою чергу не визнавав румунську владу над Бессарабію і чекав слушного моменту, щоб повернути цю територію собі. Час для цього наступив після початку Другої світової війни. Увечері 26 червня 1940 р. румунський уряд отримав радянську ноту з вимогою за два дні звільнити Бессарабію, а заразом – і північну частину Буковини. Німці порадили Бухаресту погодитися з радянськими вимогами. Те ж порадили й балканські сусіди Румунії.
28 червня 1940 р. Червона армія перейшла Дністер. Під вечір радянські танки були вже у центрі Чернівців.
Після цього було створено Чернівецьку область УРСР. Багато підприємств, банків і тд перейшли у державну власність, а українську мову додали у шкільну та університетську освіту. З переваг також було те, що знизився рівень безробіття, а подекуди робочих місць навіть не вистачало. Проте недоліки теж були і досить значні - атеїзм, масові арешти та заборона свободи слова. У в'язниці потрапили політично активні та багаті люди. Багатьох з цих людей розстріляли або депортували.

Чернівці під час Другої світової війни
З початком війни на території Чернівецької області перебувало досить багато радянських військ, які не лише відбивали атаки німців, а й переходили у контратаки, у небі над Буковиною розгоралися потужні повітряні бої.
З рік, коли радянська влада панувала у краї, її противників назбиралося більше ніж прихильників.
В цей час у Карпатах уже почалися повстання і підпільники ОУН встановлювали владу в населених пунктах. Синьо-жовтий прапор тоді підняли над Вижницею, тут почали формуватися органи української влади. В цей же час створювалися добровольчі підрозділи, які збирали кинуту червоноармійцями та міліціонерами зброю. Спроби влади вгамувати ситуацію були невдалими і на Буковину знову прийшла румунська влада, українських націоналістів почали переслідувати. Окупаційний режим був дуже жорстоким, українську мову переслідували, а євреїв заганяли в гетто і табори, знищували фізично. На Буковині працювали і радянські партизани та підпілля ОУН. Бандерівці в ці часи сформували буковинські підрозділи УПА, які вступили в бої з відступаючими окупантами, а також з радянськими партизанами.
У березні 1944 р. Червона армія форсувала Дністер і почала звільнення краю від гітлерівців. Чернівці вона зайняла 29 березня.
У роки війни за участь в УПА й ОУН, а також за надання допомоги повстанцям засудили понад 10 тис. жителів області. Підпілля ОУН діяло тут до 1952 року. Його активність згасала поступово.
- 385 переглядів