Тема голодомору бентежить серця навіть ситих та задоволених життям людей сьогодення. Тоді, у ті роки, весь хліб, який виростили українські селяни, з України було вивезено, і тисячі людей пухли та вмирали з голоду, втрачаючи своїх дітей. Це історія геноциду проти квітучої нації, що жила на родючій землі. Страшна моровиця забрала життя мільйонів людей, фактично зруйнувала сільське господарство на українських землях.
«Голодомори ХХ ст. – трагедія українців» - під такою назвою в стінах Чернівецького краєзнавчого музею відбулась виставка історичних документів, які засвідчують події Голодоморів, що трапились на Буковині та на території України.
Як засвідчують Чернівці, історик Петро Павлович Брицький родом з Поділля народився чоловік у 1931 році, тому Голодомор 1932-33 рр. пережив ще будучи малою дитиною. Своє наукове життя історик присвятив вивченню голодоморів в Україні. Петро Павлович розповідає, що хоч і не бачив тих подій, але бачив наслідки цього Голодомору, коли поряд – порожні хати. Адже вимирали навіть окремі сім’ї, або ж помирав батько з дитиною, чи мати з дитя. Історик каже, що малими дітьми вони нишком слухали розповідь старших людей, коли вони між собою говорили про це, коли навіть не можна було це робити.
На захід, присвячений пам’яті жертв та подій тих років, запросили місцевих школярів, які мали змогу поспілкуватись з очевидцями Голодомору 1946-47 рр. та ознайомитись з історичними документами.
Працівник музею Марія Унгурян розповідає, що ті історичні документи – це спогади, зокрема людей, які пережили голодомор, а також це спогади та архівні документи. Очевидці розповідали про ті події, що мали місце в Україні. З Буковинських газет, які виходили в румунський період, друкувалися матеріали про Голодомори 1932-33 рр..
- 3 перегляди
