24 травня українці разом з іншими слов'янськими народами відзначають День слов’янської писемності та культури. В Україні це свято на офіційному державному рівні почали вшановувати після постанови Президії Верховної Ради від 17 вересня 2004 року, назвавши цей документ “Про День слов’янської писемності і культури". Це історія того, звідки має походження наша українська мова у її писемному вигляді, що входить до слов'янської групи індоєвропейської родини мов. Це те, що повинен знати кожен українець.
Як повідомляють “Чернівці”, кожного року Буковина та уся Україна у день 24 травня вшановують постаті святих Кирила і Мефодія — творців слов’янської писемності. Цього ж дня православна церква також згадує святих рівноапостольних братів Кирила і Мефодія. Ким же були ці брати та що вони зробили?
Кирило та Мефодій були православними ченцями, які створили слов’янську абетку, будучи у грецькому монастирі. Часом заснування слов’янської писемності вважають 862 рік.
Новий алфавіт отримав назву "кирилиця" на честь візантійця Костянтина, який, прийнявши чернецтво, став Кирилом. А допомагав йому у справі освіти слов’янських народів старший брат Мефодій. Кирило створив слов’янську абетку на основі грецької, суттєво змінивши її, щоб передати слов’янську звукову систему. Були створені дві абетки — глаголиця і кирилиця.
Вшанування пам'яті святих братів у давні часи проходили у багатьох слов'янських народах, та згодом, під впливом різних історичних і політичних обставин, було забуте. На початку XІX століття, разом із відродженням слов'янських народностей, відновилася й пам'ять про слов'янських першоучителів. У 1863 році на Русі була прийнята постанова святкувати пам'ять святих Кирила й Мефодія 11 травня (24 травня за новим стилем).
Двадцятирічна просвітницька діяльність Кирила та Мефодія та їх учнів мала всеслов’янське значення: вони підняли освіту і спільну культуру слов’янських народів на гідний рівень, створивши основи церковнослов’янської писемності та своєрідну базу усіх слов`янських літератур.