У рамках святкування програми Дня міста гідне місце займав фестиваль гуцульської культури, який розкрив колорит та особливості гуцульського весілля. Організатори неабияк прагнули цією подією здивувати та вразити чернівчан і гостей міста, а також ознайомити їх, особливо молодь, з нашими прадавніми українськими традиціями. В українській культурі здавна весілля було сокровенним ритуалом, особливо у цьому плані відзначались гуцули. Те, як вони справляли весілля, можна назвати справжнім театром зі своїми декораціями, акторами та глядачами. Автентичне гуцульське весільне дійство має основні обряди. Зокрема, дуже важливим є вбрання князя-молодого і княгині-молодої (так називають молодят гуцули), дружбів і дружок, членів родини. Елементи національного одягу мали бути у кожного гостя.
Як повідомляють "Чернівці", у центрі Чернівців розгорнулось справжнє театралізоване дійство, яке демонструвало особливості гуцульської весільної обрядовості. Тут було представлено найрізноманітніші жанри: від танців та співів до автентичних гуцульських обрядів, а гуцульські майстри провели майстер-класи з виготовлення гуцульського одягу, кептарів, ікон, приготування баношу та кулеші, різьбярства та писанкарства. Загалом у фестивалі гуцульської культури взяли участь понад 200 людей. У рамках цієї події показали і особливий обряд – одягання нареченої до церковного шлюбу, що насправді триває понад 2 години. У часі цього звичаю молоду довго чепурять, найголовніша прикраса, яка засвідчує заможний статус – намисто із старовинними монетами. Таке і сьогодні свідчить про небідну родину.
Василина Зеленчук з села Криворівня Верховинського району розповіла, що монети до цієї прикраси, яка називається згарда, дуже важко носити. Іноді кладуть австрійські талери, а це польські дукати. А Василь Максимів поділився знаннями про те, як виглядає та у що має бути одягнений справжній гуцул, нащадок опришків. Він має носити довге волосся та вуса. Обов’язково всюди бере із собою бартку(сокирку), а вдягається у давній гуцульський стрій щонеділі до церкви. Василь розповів, що часто ходить пішки горами і обов’язково при цьому співає.
Також на весіллі гуцулів важливою ознакою є присутність гуцульських троїстих музик, які виконують основні народні гуцульські мелодії для співу і танців та наявність страв гуцульської народної кухні, що яскраво продемонстрували під час фестивалю.
Організатори свята зазначають, що оскільки Чернівці – багатонаціональне місто, а у самій Чернівецькій області є окремі райони, де мешкають гуцули (Вижницький, Сторожинецький, Путильський), то такий фестиваль є надзвичайно актуальним та був цікавим для кожного.
- 15 переглядів