Останні роки в Україні стали переосмисленням взаємодії суспільства з довкіллям. Молоде покоління дедалі частіше не просто реагує на екологічні виклики, а формує власні ініціативи, навчається переводити тривогу про природу у практичні дії, пише chernivtsi-city.com.
Наш матеріал покликаний зібрати відомості щодо формування екоосвіти через чернівецьких шкільних стін: перевірка уже встановлених правил, роль владної гілки у підтримці освітніх напрямків сталого розвитку, вагомість громадських організацій та результати їхньої роботи.
Екодвигун змін
Навчання щодо збереження природи насправді вже часто поповнює робочі проєкти чернівецьких академічних закладів. Яскравим прикладом ефективного менеджменту ми можемо подати діяльність учнівського клубу «Чисте завтра» при гімназії № 2. Окрім влаштування регулярного збору макулатури чи пластику, його команда активно займається фандрейзингом. У 2023 році їхні зусилля принесли вагомий результат – здобуття гранту на створення спеціалізованого екоосвітнього простору. Залучені кошти дозволили модернізувати процес розуміння знань: школа поповнилася інтерактивними дошками, демонстраційними матеріалами, професійними стендами з інструкціями правильного сортування відходів.
Також масштабування локального досвіду на рівень усього міста продемонстрували учні та педагоги гімназії № 3. Після проходження кваліфікованих курсів від «Фундації братів Кличка» шкільні активісти вирішили не обмежуватися звичними стінами, організувавши у 2019-му дводенний тренінг «Zero Waste School» для громади. Самі події відбувалися на території медіацентру Belle Vue, де учасники вивчали технології сегрегації сміття, опановували пошиття багаторазових сумок-екошоперів, долучилися до акції з прибирання міста. Успішність цього кейсу довела спроможність ще зовсім юних підлітків виступати самостійними організаторами великих дійств.
Політична сторона
Системні зміни в екологічній свідомості неможливі без встановлення чіткої дорожньої карти. Саме тому представники правничої гілки відмовилися від хаотичних одноразових акцій задля досягнення довгострокового планування. Фундаментом для цього став документ «Інтегрований розвиток міст» (ІКРМ) Чернівців до 2030 року, засвідчуючи прагнення громадського суспільства офіційно закріпити природниче бачення майбутнього. Згідно з ним, відповідальність розподіляється комплексно: депутати створюють умови, освітні пункти чи громадськість наповнюють їх змістом.
Головним комунікаційним майданчиком, де стратегічні плани перетинаються з реальною практикою, трансформували Чернівецький обласний центр еколого-натуралістичної творчості учнівської молоді. Цей пункт доволі регулярно проводить конгреси на схожу тематику, профільні семінари та навіть табори, в рамках яких учасники очно знайомляться з методиками стратегій сталого розвитку.
Співпраця з науковими інституціями
Вагомим інтелектуальним партнером тут виступає академічна спільнота. Зокрема, мовиться про Чернівецький національний університет імені Юрія Федьковича. Кафедра екології та біомоніторингу не тільки готує фахових спеціалістів, а ще активно працює зі школярами через програму вільного формату «Екологія для підлітків: знати й діяти». Її старт засвідчений ще на початку минулого року; вона дає можливість старшокласникам відчути себе справжніми науковцями. Загалом підлітки презентують власні дослідницькі проєкти, які володіють прикладним значенням для всього регіону. Наприклад, одна з одинадцятикласниць досліджувала поширення інвазійного виду рослин – рейнутрії – у флорі Буковини.
Окремо освітня установа надає унікальну «живу лабораторію» – Ботанічний сад. Окрім того, що ця територія площею близько 3,5 гектара є пам’яткою садово-паркового мистецтва, вона відіграє роль корисного ресурсу. Студенти одразу практично вивчають рослинне багатство й спостерігають за рідкісними видами. Також керівництво інколи влаштовує екскурсії, щоб доповнити суху теорію підручників живим контактом із навколишнім середовищем.
- 14 переглядів
