Згідно віруванням язичників, у ніч з 31 жовтня на 1 листопада духи предків повертались до своїх нащадків. Популярне нині свято Хеловіна відзначали наші предки слов’яни-язичники і називали його “Велесовою ніччю”.
Як повідомляють "Чернівці", у давніх слов’ян-язичників ніч Велеса вважалася ніччю великої сили, коли тоншає кордон між світами, коли духи предків і тих, що мають народитись у майбутньому стають одним цілим, єднаючись з обома світами, зі стихіями та їхньою міццю. Перш за все, це було сімейне свято. У “Велесову ніч” духи предків повертались до своїх нащадків, щоб благословити рід та дати пораду у вирішенні тої чи іншої проблеми. Перед святкуванням господині ретельно прибирали у хаті, вичищали всі куточки і застеляли чисту скатертину та свіжу постіль.Також сім’я накривала святковий стіл і господар будинку перед трапезою промовляв священні слова (“Діди приходьте, з нами пийте та їжте”). Після цього вся родина сідала за вечерю. Аби душі мали змогу зайти до будинку, сісти за стіл та “пригоститись” їм обов’язково залишали відкритими всі двері. А на підвіконня ставили свічку, яка вказувала шлях до хати.
Коли ж наставала темрява, у центрі сіл розводили вогнище. Усі селяни сходились для того аби пострибати через багаття та походити босими ногами по розпеченому вугіллю. Це було обрядом очищення і звільненням від злих сил. Саме тому святкування “Велесової ночі” для слов’ян мало особливе значення. Це був час для очищення, осмислення, розуміння і, можливо, переходу на новий щабель.
Також поширеним явищем у цю ніч - було ворожіння. У селах розпалювали багаття, навколо яких відбувались народні гуляння. Молоді дівчата кидали у вогонь два каштани, і якщо вони згорали одночасно, це символізувало довге життя в злагоді та взаєморозумінні зі своїм коханим. Якщо ж каштани розкочувалися в різні боки, це означало швидке розставання. Слов’яни також вирізали з гарбузів так званий “Ліхтар Джека”. Гарбуз зі свічками ставили біля хати, і ті хто хотів поворожити, писали на аркуші паперу своє питання, а потім підпалювали листок і дивилися на тінь від полум’я, намагаючись розгледіти відповідь. Ворожили і на так: підпалювали свічку в гарбузі та проговорювали магічні слова “Нехай насниться те, що має здійснитись”. Саме так у сні люди отримували відповіді на свої питання. Також у цю магічну ніч загадували найпотаємніші бажання. Для цього перед сном клали солодке яблуко під подушку та загадували бажання. А вранці яблуко з’їдали. Вважалось, що бажання обов’язково збудеться!
- 6 переглядів
